Лебединець Т.М., Куренкова К.М. МОДЕРНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

Донизу

Лебединець Т.М., Куренкова К.М. МОДЕРНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

Створювати по Admin на тему Пн Лют 19, 2018 8:01 am

Лебединець Тетяна Михайлівна,
кандидат педагогічних наук, директор, Медичний коледж Харківського національного медичного університету
Куренкова Катерина Михайлівна,
кандидат педагогічних наук, викладач, Медичний коледж Харківського національного медичного університету; dvnzkhmu@ukr.net

МОДЕРНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

Входження України до європейського простору вимагає перегляду системи професійної підготовки майбутніх медсестер відповідно до міжнародних вимог, забезпечення їхньої конкурентноздатності на світовому ринку праці. У сучасних умовах традиційні уявлення про медсестру як фахівця, що виконує допоміжні в системі охорони здоров’я функції, безнадійно застаріли.
У процесі модернізації системи підготовки майбутніх медичних сестер як складника загальної системи вищої медичної освіти в Україні необхідно враховувати як загальносвітові, загальноєвропейські тенденції розвитку вищої освіти, так і сучасні вимоги до організації освітнього процесу в медичних навчальних закладів.
Науковцями (Д. Даниленко, І. Драгомирова [5; 6;]) на основі аналізу сучасних наукових досліджень і стану європейської системи вищої школи визначено основні принципи, які мають бути покладені в основу подальшого реформування національної системи вищої освіти. Провідними з них є такі: 1) принцип демократизації, який передбачає забезпечення рівноправних позицій для всіх учасників педагогічного діалогу, створення ситуацій різнопланових виборів з урахуванням індивідуальних потреб та інтересів кожної особистості; 2) принцип гуманізації, що ґрунтується на формуванні відносин між суб’єктами освітнього процесу на основі взаємоповаги, взаєморозуміння, емпатії; 3) принцип інтенсифікації, який спрямовано на впровадження комп’ютерних, телекомунікаційних, мультимедійних, дистанційних, ігрових, проектних та інших інноваційних технологій; 4) принцип національної спрямованості, який зорієнтований на дотримання національних традицій, збереження й подальший розвиток національної культури; 5) принцип інтеграції, котрий реалізується через вивчення освітніх процесів і явищ крізь призму різних наукових концепцій; 6) принцип валеологізації, що утверджує пріоритетність здорового способу життя; 7) принцип відкритості, який ґрунтується на прозорості прийнятих рішень; Cool принцип інноваційності, котрий забезпечує постійні зміни, що спрямовують соціальні системи на розвиток.
За останні десятиріччя з’явилось також багато наукових праць, науково-методичних матеріалів зарубіжних та вітчизняних авторів (О. Андрійчук, Л. Артемчук, І. Булах, Ю. Вороненко, Х. Мазепа, М. Нарійчук, Т. Чернишенко, М. Шегедин [1; 2; 3; 4; 8; 9; 10; 11], присвячених питанню підвищення якості професійної підготовки майбутніх медичних працівників, у тому числі медсестер. Учені констатують, що зміна соціальних і економічних умов у суспільстві, інтенсифікація інформаційного потоку диктує необхідність забезпечення такої підготовки спеціалістів, яка б дозволила їм в майбутньому відповідати динамічно змінювальним умовам праці та функціональних обов’язків.
Науковцями, зокрема, зазначається, що відкриття факультетів чи інших структурних підрозділів медичних ВНЗ щодо забезпечення вищої сестринської освіти дає можливість майбутнім фахівцям медсестринської справи підвищувати рівень своєї кваліфікації і як наслідок – більш оперативно задовольняти попити сучасної медичної практики. Утім ученими констатується, що лікувально-профілактичні заклади неповно використовують потенціал сучасного сестринського персоналу. Насамперед це стосується питань, профілактики захворювань, зміцнення здоров’я, реабілітації, надання допомоги та здійснення догляду на дому, підвищення медичної грамотності населення, паліативної допомоги тощо. Для покращення ситуації у практичній сфері та реалізації більш ефективної взаємодії між освітніми й лікувально-профілактичними закладами зараз розробляються й активно впроваджуються відповідні програми співробітництва.
Зрозуміло, що викладачам під час організації навчального процесу у вищих медичних закладах, крім загальних вимог, якими необхідно керуватися у всіх вищих навчальних закладах, важливо також ураховувати вимоги, що зумовлені специфікою професійної діяльності медичних працівників. Так, європейська стратегія розвитку сфери охорони здоров’я базується на таких фундаментальних ідеях: 1) в основу організації системи охорони здоров’я покладено потреби населення; 2) користувачі медичних послуг мають брати активну участь у плануванні та реалізації системи охорони здоров’я; 3) наявні ресурси важливо використовувати як можна повніше; 4) первісна охорона здоров’я є не ізольованою структурою, а найважливішим місцевим складником системи охорони здоров’я. Такий підхід дозволяє поєднати три основні компоненти системи охорони здоров’я: послуги (практична галузь), медперсонал (людські ресурси) та медичні навчальні заклади (наукова й педагогічна сфера) [7, с. 18].
Розв’язання завдання щодо підвищення якості підготовки майбутніх медичних сестер на рівні окремого вищого навчального медичного закладу, насамперед, вимагає ретельного аналізу визначеного змісту освіти на глобальному, регіональному й національному рівні, праць провідних науковців, опублікованих науково-методичних рекомендацій з цього питання, з’ясування специфіки функціонування даного навчального закладу.
У державних документах, які регламентують діяльність вітчизняних медичних закладів освіти, особливо наголошується про необхідність продовження реформування системи медичної освіти з метою її наближення до міжнародних вимог, а також вдосконалення чинної системи освітнього моніторингу.
На сьогодні визначено три основні шляхи модернізації вищої медичної освіти. Реалізація першого з них забезпечує вдосконалення професійної підготовки лікарів та іншого медичного персоналу у вищих медичних навчальних закладах, що, насамперед, передбачає приведення переліку й обсягу дисциплін у вітчизняних навчальних планах до змісту аналогічних планів, що діють у країнах Євросоюзу. Другий шлях модернізації медичної освіти передбачає підвищення рівня підготовки працівників до медичної практики, яка здійснюється в закладах післядипломної освіти. Третій шлях модернізації медичної освіти зорієнтовано на забезпечення безперервного професійного вдосконалення медичних працівників. Це передбачає, зокрема, створення відповідної системи підвищення кваліфікації й перепідготовки медичних кадрів, яка зможе гарантувати відповідність їхньої професійної компетентності останньому рівню розвитку науки й медичних технологій. Тільки поєднання зусиль у всіх трьох напрямах зможе гарантувати якісні зміни у сфері вищої медичної освіти й охорони здоров’я.
У сучасних умовах медсестри здатні здійснювати висококваліфіковану особистісно-зорієнтовану допомогу із використанням інноваційних медичних технологій, а також брати активну участь у проведенні автономної профілактичної роботи серед населення, підтримці загального стану їхнього здоров’я. Це вимагає внесення суттєвих змін у процес їхньої професійної підготовки в медичних навчальних закладах, під час якої важливо забезпечити не тільки опанування студентами необхідних фахових знань і вмінь, але й формування в них відповідних гуманістичних професійних цінностей.
Список використаних джерел
1. Андрійчук О. Я. Виховання гуманності у студентів медичного коледжу в процесі фахової підготовки : автореф. … канд. пед. наук : спец. 13.00.07 – теорія і методика виховання / О. Я. Андрійчук. – К., 2003. – 21 с.
2. Артемчук Л. М. Комп’ютерне оцінювання професійних знань в структурі підготовки медичних сестер : автореф. … канд. пед. наук : спец. 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти / Л. М. Артемчик. – К., 2003. – 20 с.
3. Булах І. Є. Система управління якістю медичної освіти в Україні / Є. Булах. – Д. : АРТ-Прес, 2003. – 212 с.
4. Вороненко Ю. В. Реформування медсестринської освіти в України / Ю. В. Вороненко, Т. І. Чернишенко // Медсестринство України. – 1998. – № 1. – С. 5-12.
5. Даниленко Л. Наукове підґрунтя інноваційних процесів в освіті /Л. Даниленко // Педагогічна взаємодія в умовах реформування освіти : зб. наук. праць / За заг. ред. Г. Є. Гребенюка. – Х. : Стиль-Іздат, 2006. – C. 86-97.
6. Драгомирова І. Концептуальні аспекти формування сучасного спеціаліста / І. Драгомирова // Вища школа. – 2002. – № 2-3. – С. 49-52.
7. Медична освіта у світі та в Україні / [Ю. В. Поляченко, В. Г. Передерій, О. П. Волосовець та ін.]. – К. : Книга плюс, 2005. – 383 с.
8. Мазепа Х. П. Організаційно-педагогічні умови виховної роботи в медичному коледжі : автореф. дис. … на здобуття ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 – теорія і медика професійної освіти / Х. П. Мазепа. – Тернопіль, 2001. – 20 с.
9. Нарійчук М. Д. Соціально-педагогічні умови становлення самооцінки особистісних моральних якостей студентів медучилищ у позанавчальній діяльності: авторефер. … канд. пед. наук : спец. 13.00.05 – соціальна педагогіка / М. Д. Нарійчук. – К., 2003. – 25 с.
10. Чернишенко Т. І. Проблемні питання медсестринської освіти та практик в Україні / Т. І. Чернишенко, І. Я. Губенко, Л. П. Бразолій // Буковинський медичний вісник. – Спец. вип. за матеріалами Конгресу «Розвиток медсестринської справи в Україні». – Чернівці : Буковинський державний медичний університет, 2007. – С. 11-14.
11. Шегедин М. Б. Історія медицини та медсестринства / М. Б. Шегедин, Н. О. Мудрик – Тернопіль : Укрмедкнига, 2003. – 328 с.

Admin
Admin

Кількість повідомлень : 205
Дата реєстрації : 20.02.2017

Переглянути профіль користувача http://rbl3d.ukrainianforum.net

На початок Донизу

На початок


 
Права доступу до цього форуму
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі