Назаренко М.Д. ДИДАКТИЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПОНЯТЬ НА УРОКАХ КРЕСЛЕННЯ В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ

Донизу

Назаренко М.Д. ДИДАКТИЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПОНЯТЬ НА УРОКАХ КРЕСЛЕННЯ В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ

Створювати по Admin на тему Пн Лют 19, 2018 8:26 am

Назаренко Марко Дмитрович
студент природничо-технологічного факультету ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», uavsku@gmail.com

ДИДАКТИЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПОНЯТЬ НА УРОКАХ КРЕСЛЕННЯ В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ

Стрімкий науково-технічний прогрес, який характеризує сучасний стан розвитку людства, загальноосвітня школа відчуває через швидке зростання кількості наукової інформації, і це ставить перед нею складні задачі, які знайшли своє відображення в діючих навчальних програмах. Зокрема, вони пов’язані з формуванням міцних, осмислених знань з основ шкільного предмета «Креслення», із всебічним вихованням графічної культури і розвитком особистісних якостей учнів. Розв’язок цих завдань беззаперечно пов’язаний з розвитком та формуванням графічних понять, що складають основу даного предмета, на основі якої розвивається уміння мислити категоріями даного предмету. Суть процесу опанування понять полягає в засвоєнні змісту в єдності зі словесною формою (визначенням), його обсягу, суттєвих зв’язків і відношень даного конкретного поняття з іншими поняттями системи, оволодінні умінням оперувати ним при вирішенні різних навчально-практичних задач.
Ідея організації методики формування понять у навчанні кресленню не нова. Окремі рекомендації можна знайти в навчальних і методичних посібниках, статтях. Наприклад, в посібнику «Выполнение технических чертежей в школе» за редакцією В.Я. Науменка і В.К. Сидоренка даються методичні рекомендації до формування деяких понять на уроках креслення. «Ознайомлюючи учнів з поняттям «масштаб», вчителю потрібно дати визначення масштабу технічних креслень; навести приклади передбачених стандартом відповідних масштабів збільшення, зменшення та натуральної величини, підкресливши при цьому, що незалежно від масштабу розміри на ньому наносяться дійсні». Автори наголошують на доцільності застосування наочних посібників для підвищення ефективності формування понять, зокрема вони відмічають, що «...вивчення теми «Складні розрізи» шкільною програмою з креслення не передбачене, тому учням потрібно дати лише основні поняття про складні розрізи та їх утворення. При цьому доцільно використати, наприклад, при розгляді ламаного розрізу складні таблиці та таблиці на магнітній основі».
Для формування графічних понять становлять інтерес роботи В.А. Гервера, які пов’язані із покращенням графічної підготовки учнів. Особливу увагу він приділяє питанням формування понять в кресленні. Зокрема він наголошує, що «...однією із важких і найбільш важливих задач навчання є формування понять про проекції об’ємних предметів і відповідних уявлень». За основу він пропонує взяти методику формування мисленнєвих уявлень предметів в проекціях, розроблену О.М. Кабановою-Меллер[3].
Істотний вплив на покращення навчання кресленню мали роботи О.Д. Ботвіннікова, Б.Ф. Ломова [1]. Автори обґрунтували конструктивний підхід до вивчення креслення, розглянули мало розроблені питання методики його вивчення. Наукові основи графічної підготовки школярів автори будують на базі психолого-педагогічних досліджень формування графічних знань, умінь і навичок. Особлива увага приділяється змісту, цілям і методам навчання графічній діяльності.
Удосконаленню змісту креслення присвячені роботи С.І. Дембінского, М.А. Косолапова, В.І Кузьменко, Н.О. Севастопольського, де детально розглянуто загальні і часткові питання методики викладання шкільного предмета креслення. Авторами С.І. Дембінскім і Н.О. Севастопольским розроблено 104 уроки, які допоможуть молодому вчителю креслення зіставити і порівняти об’єм і зміст кожного уроку, осмислити методику ведення навчальних занять за розділами і темами курсу [2].
Широке коло питань, пов’язаних із покращенням графічної підготовки учнів, розглянуто в роботах вчених-методистів під керівництвом Є.О. Василенка. Особливу увагу автори приділяють практичній спрямованості викладання креслення і дають рекомендації щодо вивчення основних тем програми. Розглядають шляхи активізації пізнавальної діяльності школярів (один із шляхів – проблемне навчання), розвитку їх самостійності і творчих здібностей.
Однак програми і підручники мають ряд недоліків. Виклад багатьох питань занадто ускладнений і абстрагований. Високі вимоги і ускладнений зміст навчання виявилися не всім учням під силу. У 1996 році була прийнята нова програма з креслення для загальноосвітньої школи. Однак розподіл графічного матеріалу в програмі нерівномірний, порушена послідовність вивчення тем (наприклад, тема «Геометричні побудови при виконанні креслень» пропонується до вивчення після тем «Креслення в системі прямокутних проекцій», «Наочні зображення предметів у системі аксонометричних проекцій», «Проеціювання геометричних тіл та їхніх елементів») та графічних понять.
Шкільний предмет «Креслення» на сьогоднішній день вивчається за новим удосконаленим підручником В.К. Сидоренка [4]. Виклад графічного матеріалу істотно відрізняється від того, що був у підручниках попередніх видань, посилено його практичну спрямованість, враховано зв’язок між темами курсу тощо. Відбувся ряд «оновлень» програми без суттєвої зміни її змісту (вилучення другорядних питань, зменшення часу на вивчення окремих тем, перерозподіл матеріалу тощо), з тим, щоб учні змогли краще опанувати навчальний матеріал. Матеріал підручника підібрано так, щоб кожне заняття по можливості несло нову для учнів інформацію. Систематизація навчального матеріалу здійснюється на новому, більш високому ступені його вивчення.
Виклад графічного матеріалу, в основному, будується за такою схемою: а) короткий пояснювальний текст; б) розв’язування задач на закріплення графічних понять, що вводяться; в) розв’язування пізнавальних і розвивальних задач.
Особливістю вивчення матеріалу з креслення в новому підручнику є те, що частина графічних понять вводиться через розв’язування відповідно підібраних задач. Підручником передбачено формування понять не шляхом заучування означень, а через розкриття їх змісту в процесі оволодіння теоретичним матеріалом та розв’язування задач. На нашу думку, автор вважає, що вивчення графічного матеріалу повинно спиратися не стільки на пам’ять учнів, скільки на їх творче мислення. Тому задачі в підручнику займають не менше місця, ніж пояснювальний текст.
Однак на даний час не розроблена система понять предмета «Креслення» та не піддано дослідженню її вплив на засвоєння знань і формування графічних вмінь, навичок учнів. Тому актуальним є пошук продуктивних методів та методичних прийомів формування графічних понять в учнів 8–9-х класів на уроках креслення. Вихідна настанова її полягає в тому, що всі учні здатні засвоїти поняття даного предмета на рівні їхніх інтелектуальних можливостей, а вчитель повинен надати їм таку можливість, правильно організувати навчальний процес. Іншими словами, необхідно організувати таке навчання розвивального характеру в умовах нових педагогічних технологій, в яких особливої уваги заслуговує зв’язок методики з логікою.
На основі аналізу змісту діяльності вчителя по формуванню графічних понять в учнів 8 – 9-х класів на уроках креслення виділяють основні її види: проектуюча, організуюча, стимулююча, контролююча і коригуюча діяльність.
Проектуюча діяльність – це діяльність по організації підготовчого етапу формування графічних понять. Вона включає в себе такі компоненти:
- постановка мети навчання, планування всього процесу формування понять;
- визначення рівня, до якого дане поняття повинно бути сформоване на попередньому етапі;
- визначення етапів розвитку поняття, «вузлових точок» збагачення, моделювання процесу розвитку і збагачення поняття;
- вибір способу формування поняття на даному етапі;
- визначення ролі різних форм навчальних занять у формуванні понять в учнів.
Організуюча діяльність покликана забезпечити оптимальне функціонування всієї системи формування графічних понять. Основними її компонентами є:
- оволодіння основами теорії формування наукових понять і узагальненими прийомами їх засвоєння;
- встановлення логічних взаємозв’язків між поняттями;
- визначення доцільної послідовності вивчення понять;
- організація системи вправ по оволодінню учнями поняттями;
- забезпечення наступності в формуванні і розвитку понять в процесі оволодіння графічною грамотою.
Стимулююча діяльність покликана активізувати в учнів пізнавальні інтереси і потреби. Її компонентами є:
- організація активної пізнавальної діяльності учнів на всіх етапах формування графічних понять;
- роз'яснення значимості питань, що розглядаються, не тільки для успішного засвоєння матеріалу з креслення, але і для інших предметів та для їх майбутньої професійної діяльності;
- здійснення міжпредметних і внутрішньопредметних взаємозв’язків.
Контролююча діяльність забезпечує постійне удосконалення надбаних знань, умінь та навичок учнів шляхом їх систематичної перевірки, сприяє формуванню в них відповідального відношення до навчання і включає такі компоненти:
- вибір критеріїв оцінки якості засвоєння графічних понять;
- визначення рівня засвоєння понять учнями;
- здійснення систематичного контролю за якістю засвоєння понять учнями і аналіз типових помилок, які допускають учні в процесі їх засвоєння.
Коригуюча діяльність реалізує зворотній зв’язок у процесі формування графічних понять і після його закінчення, аналіз помилок та їх усунення.
Складний і різноманітний матеріал графічних понять нерідко викликає труднощі в учителя креслення при відборі головного, суттєвого, що спонукає учнів до безсистемного запам’ятовування несуттєвих ознак об’єктів і явищ. З метою запобігання цьому негативному впливу нами було піддано аналізу провідні графічні поняття змісту предмета, що дало змогу:
• виділити нові для учнів поняття і терміни на даному етапі навчання (з урахуванням міжпредметних зв’язків);
• визначити ті поняття, що розвиваються, тобто такі, які учням уже відомі, але в даній темі поповнюються новим змістом;
• встановити зв’язок між знаннями, що розкриваються, і новими.
Подібна попередня робота спрямована на раціональний розподіл об’єму матеріалу, що вивчається, по уроках, і на таке використання часу, щоб більшу його частину відвести на формування практичних вмінь і навичок на основі нових графічних понять.
З метою формування графічних понять в систему виділено компоненти, з яких вона повинна складатися: мета підготовки в даній системі; зміст підготовки; методи і форми навчання; діяльність вчителя по формуванню понять в учнів; діяльність учня по засвоєнню понять та оволодінню ними.
Отже, щоб в свідомості учнів формувалися чіткі і правильні поняття необхідна систематично продумана робота вчителя, яка включає в себе керівництво процесом формування виділених понять в учнів та їх навчальною діяльністю під час засвоєння. Цілком очевидно, що належні умови для формування графічних понять повинні органічно поєднуватись із загальними дидактичними умовами, що забезпечують процес графічної підготовки учнів. Але специфічність діяльності вчителя, спрямованої на формування в учнів розумових дій і понять викликало в нашому дослідженні потребу виокремити саме ті умови, що забезпечують ефективність цього процесу.
Методика навчання креслення має враховувати зміст та особливості навчальної діяльності учнів, яка спрямована на досягнення цілей розвитку освіти і виховання. Цілеспрямованість навчальної діяльності визначається, насамперед, домінуючими навчально-пізнавальними мотивами, які спрямовують діяльність учня на досягнення певних цілей навчання. Навчальна діяльність учня не лише об’єктивно, а й суб’єктивно спрямована на досягнення цілей навчання: цілі навчання сприймаються учнями як власні цілі.
Навчальна діяльність учня по засвоєнню графічних понять включає в себе: усвідомлення мети засвоєння того чи іншого поняття; засвоєння змісту поняття; засвоєння об’єму поняття; засвоєння логічних зв’язків і відношень даного поняття з іншими; застосування сформованих понять для розв’язку задач різного характеру.
Відомо, що в процесі формування графічних понять в учнів під час предметної діяльності виникають графічні образи. В них можуть відображатися послідовності геометричних побудов на площині, елементи побудов, елементи образів у двовимірному просторі, фіксуватися методи зображення окремих частин предмета і предмета в цілому, розв’язок графічних задач на перетворення форми (суміщення і заміна окремих елементів деталі), задач на утворення і переміщення січних площин, на зміну положення образа предмета (переміщення, поворот, суміщення) в тривимірному просторі.
Формування більш складних графічних понять, таких як «вигляд», «розріз», «переріз» на другому етапі включає розумову діяльність, в основі якої лежить створення просторового образу предмета. При цьому застосовуються правила методу евристичної бесіди, який реалізується стимулюючо-пошуковим бінарним методом. Учнів спонукають до пошуку вичленення просторових співвідношень елементів форми предмета, до мисленого розміщення образа предмета у просторі, який сприймається учнями, та визначають як, яким чином відбувається оперування просторовим образом в уявному просторі.
Порівняльний аналіз процесу формування графічних понять різної складності показує, що хоча послідовність етапів формування розумових дій і має загальну закономірність, склад, якісний зміст мисленнєвої діяльності учнів в кожному окремому випадку дуже відрізняється. Дослідження психологів та досвід роботи в загальноосвітній школі підтверджує, що різні за змістом поняття формуються за допомогою різних методів і методичних прийомів, які стимулюють конкретну мисленнєву діяльність учнів.
Список використаних джерел
1. Ботвинников А.Д. Научные основы формирования графических знаний, умений и навыков школьников / А.Д. Ботвинников, Б.Ф. Ломов. – М.: Педагогика, 1979. – 255 с.
2. Дембинский С.И. Методика преподавания черчения в средней школе: [учеб. пособие для студентов художественно-графических педагогических институтов и отделений педучилищ]. Изд. 3-е перераб. и доп. / С. И. Дембинский, В. И. Кузьменко. – М.: Просвещение, 1975. – 335 с.
3. Кабанова-Меллер Е.Н. Роль чертежа в применении геометрических теорем / Е.Н. Кабанова-Меллер // Известия АПН РСФСР. – 1950. – Вып. 28. – С. 195 – 287.
4. Сидоренко В.К. Креслення з’єднань деталей / В.К. Сидоренко. – К.: Вища школа, 1993. – 138 с.

Admin
Admin

Кількість повідомлень : 205
Дата реєстрації : 20.02.2017

Переглянути профіль користувача http://rbl3d.ukrainianforum.net

На початок Донизу

На початок


 
Права доступу до цього форуму
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі