Дяченко В.Б. ЛІНГВОКРАЇНОЗНАВЧИЙ КОМПОНЕНТ ПРИ ВИВЧЕННІ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

Донизу

Дяченко В.Б. ЛІНГВОКРАЇНОЗНАВЧИЙ КОМПОНЕНТ ПРИ ВИВЧЕННІ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

Створювати по Admin на тему Пн Лют 19, 2018 2:35 pm

Дяченко Валентина Борисівна
викладач німецької мови, викладач-методист, Коледж управління, економіки і права Полтавської державної аграрної академії, valentynadiachenko@gmail.com

ЛІНГВОКРАЇНОЗНАВЧИЙ КОМПОНЕНТ ПРИ ВИВЧЕННІ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

У 2016 році міністрами закордонних справ України та Німеччини було прийнято рішення про проведення Українсько-німецького року з вересня 2017 року по липень 2018 року. Протягом цього Року мов німецька мова і література стануть платформами для передачі сучасної культури, освітніх стандартів та європейських цінностей. Програма Українсько-німецького року включає такий тематичний напрямок як вивчення німецької мови. Німецька мова не тільки відкриває перспективи для молодого покоління, а й є ключовим елементом культурної освіти. Німецька мова, як будь яка інша, тісно пов'язана з історією народу, його сучасним життям, культурою.
В процесі викладання іноземної мови викладачі вимушені витрачати час на формування у свідомості студентів поняття про нові предмети і явища, що не знаходить аналогії ні в рідній культурі, ні в рідній мові. Отже, мова йде про включення елементів країнознавства у викладання мови. Так як ми говоримо про з'єднання в навчальному процесі мови і відомостей зі сфери національної культури, такий вид викладацької роботи пропонується назвати лінгвокраїнознавчим викладанням.
Отже, лінгвокраїнознавство поєднує в собі єдність мови і національної культури. Лінгвокраїнознавчий аспект передбачає обов’язкове ознайомлення студентів з системою уявлень про основні національні традиції, звичаї та реалії країн, мова яких вивчається, а також оволодіння студентами необхідним лексичним мінімумом для здійснення мовлення. Кожна національна культура складається з національних і інтернаціональних елементів і не може цілком збігатися з іншою культурою. Оскільки мова і культура нероздільні, то і вивчення іноземної мови нерозривно пов’язане з прониканням у культуру її народу.
Потрібно не тільки викласти студентам інформацію про країну, щоб вони її запам’ятали, але й сформувати у студентів позитивне відношення до цієї країни та до народу – носія мови, адже вивчення мов починається з метою зближення народів. Країнознавча інформація підлягає витягу з природних форм мови і з навчальних текстів і не має привноситися ззовні.
Проблема відбору і класифікація лексики з національно – культурним компонентом тісно пов’язана з проблемою реалій. Знання національних реалій важливе при вивченні культури і мови країни. Постійною ознакою належності слова до лінгвокраїнознавчого матеріалу є присутність національно-культурного компонента, якого немає в інших мовах. Аналіз основних положень лінгвокраїнознавчої теорії слова дозволяє зробити висновок, що досягти адекватного взаєморозуміння між комунікантами у ситуаціях між культурної комунікації неможливо без знання лексики з національно-культурним компонентом семантики.
До лексичних одиниць із національно-культурною семантикою можна віднести без еквівалентну лексику – назви реалій, предметів і явищ, що є характерними для однієї культури і відсутні в іншій. Реалії поділяються на:
• скорочення (BRD Bundesrepublik Deutschland, GG – Grundgesetz);
• географічні реалії: der Rhein, der Harz, die Ostsee;Kornkammers Europas- Україна;
• cуспільно-політичні реалії: die Bundesrepublik Deutschland, das Bundesland, der Bundestag, die Bundesregierung;
• етнографічні реалії: Fachwerk, Gotik, Schwaben.
Надзвичайно перспективними є створення навчальних програм з використанням комп'ютерів і відеозаписів. Інтенсифікація навчання як одна з важливих сучасних тенденцій, диктує необхідність модифікувати практичні заняття з іноземної мови – перетворювати їх в заочну екскурсію, в конференцію, в заняття-телеміст. Особливе значення має вихід в інші практичні види діяльності, у процесі яких відбувається реальне іншомовне спілкування.
На мою думку, лінгвокраїнознавство є опорою для підтримання мотивації, бо одночасно включає в себе такі аспекти як навчання мови так і надає відомості про країну. Значну роль у розвитку соціокультурної компетентності студентів відіграють заходи з циклу „Німецька мова поза межами підручника“, які традиційно відбуваються під час проведення Тижня іноземних мов у коледжі:
 літературне читання «Генріх Гейне – останній романтик»;
 заочна екскурсія «Світові шедеври Дрезденської картинної галереї »; «Таємнича Полтава»;
 усний журнал «Альбрехт Дюрер – великий художник епохи Відродження»;
 вікторина «Подорож Німеччиною»;
 тематичні стенди «Відкрий Німеччину для себе»; «Українсько-німецькі відносини: історія і сучасність»;
 книжкова виставка «Вивчай німецьку! Це цікаво і престижно!»
Лінгвокраїнознавче навчання іноземних мов, що ставить собі за мету вивчення мови одночасно з вивченням культури, базується на використанні однієї із соціальних функцій мови – кумулятивній. У цій функції мова ніби поєднує між собою покоління, вона є засобом передачі позамовного колективного досвіду, так як мова не лише відображає сучасну культуру, але й фіксує її попередні стани. Кумулятивна функція властива усім мовним одиницям, однак найбільш чітко вона проявляється у лексиці – у словах, фразеологізмах, афоризмах. Відповідно до цієї точки зору, в семантичній структурі номінативних одиниць мови присутній лінгвістичний зміст, який прямо і безпосередньо відображає національну культуру носіїв мови. Ця частина значення слова має відношення до історії, географії, традицій, фольклору - іншими словами, до культури країни, називається національним культурним компонентом, а номінативні одиниці мови, що містять такий компонент, прийнято називати лексикою з національно культурним компонентом семантики.
Наприклад, під час вивчення лексичних тем «Заклади харчування» та «У магазині» знайомлю студентів із німецькими прислів’ями. Знайомство студентів з даним фразеологічним матеріалом є одним із ефективних прийомів роботи з розвитку мовленнєвих навичок та вмінь. Прислів’я дозволяють студентам доторкнутися до культури Німеччини, переконують їх у тому, що нашим народам притаманні однакові думки та прагнення. Робота з прислів’ями викликає в них позитивні емоції, що істотно впливає на мотивацію використання німецької мови як засобу міжкультурної комунікації. На заняттях з німецької мови я використовую прислів’я як для фонетичної зарядки так і для вдосконалення і корекції вимови, при вивченні граматичного матеріалу або розмовних тем. Для лексичної теми «Заклади харчування» я використовую такі прислів’я :
1.Der Appetit kommt beim Essen
2. Hunger ist der beste Koch
3.Wer nicht arbeitet, soll auch nicht essen
4.Frische Fische - gute Fische
5. Salz und Brot macht Wangen rot.
6. Viel Essen – viel Krankheiten
7.Nach der Arbeit vor dem Essen Hände waschen nicht vergessen
8.Nach dem Essen soll man stehen oder Tausend Schritte gehen
9 Besten Dank für Speis und Trank.
Під час вивчення лексичної теми «У магазині» студентам пропоную інші прислів’я :
1. Kauf ist Kauf.
2. Das ist Jacke wie Hose.
3. Halte die Tasche nur weit offen.
4. Auf dem Dieb brennt die Mütze.
5. Das eigene Hemd ist dem Leib näher.
6. Kleider machen Leute.
7. Je ein Faden von der ganzen Welt – das macht ein Hemd für den Nackten.
8. Man empfängt die Menschen nach ihrer Kleidung und verabschiedet sich nach ihrem Verstand.
9. Schone das Kleid, solange es neu ist, und die Ehre, solange du jung bist.
10. Aus einem Dankeschön lässt sich kein Pelz nähen.
Під час вивчення іноземної мови важливе значення має пізнавальна активність - це готовність та бажання студентів до вивчення нового матеріалу розширеної тематики, що стосується вивчення іноземної мови та особливостей країни, мова якої вивчається, бажання самостійно розширювати знання з даного предмету, виявлення ініціативи в пошуку цікавої інформації, бажання застосувати набуті знання в повсякденному житті та при вивченні інших предметів. Для цього пропоную студентам вивчення тем, які безпосередньо стосуються країни, мову якої вони вивчають. Читання книг, журналів «Deutschland» та газет, перегляд відеороликів на іноземній мові сприяє розширенню світогляду студентів, їх обізнаності в усіх сферах життєдіяльності людини. У студентів виникає бажання розповісти про прочитане, побачене або почуте стосовно подій, що відбуваються у країні, мову якої вони вивчають.
При вивченні іноземної мови обов'язковим повинно я обов’язково передбачаю:
 оволодіння знаннями про культуру, історію, реалії та традиції країни, мова якої вивчається (лінгвокраїнознавство, країнознавство);
 залучення до діалогу культур (іншомовної та рідної);
 усвідомлення студентами суті мовних явищ, іншої системи розуміння, через яку може сприйматися дійсність;
 порівняння явищ іноземної мови, що вивчається, з рідною мовою;
 уміння вчитися (працювати з книгою, підручником, довідковою літературою, словниками тощо).
Досягнення цих цілей навчання іноземної мови можливе за умов взаємопов’язаного вивчення мови і культури народу - носія цієї мови, а також активної комунікативно-пізнавальної діяльності студента як суб'єкта навчання.
Тому для стимулювання пізнавальної активності студентів важливим фактором буде самостійна підготовка матеріалу про один з епізодів історії країни, або про одного з видатних діячів країни. Коли студент самостійно готує матеріал, він виявляє творчу ініціативу, а вона в свою чергу, сприяє розвитку пізнавальної активності.
Важливою умовою у підвищенні пізнавальної активності є інформованість викладача і студентів не тільки про заходи, спеціально направлені на вивчення іноземної мови, яка вивчається (таких, як навчальні програми телебачення і радіо), але і про інші можливі способи реалізації комунікативних потреб у навчальній діяльності.
Найважливішим мотиваційним стимулом вивчення іноземної мови є, звичайно ж, прагнення до розширення свого загального кругозору, причому провідну роль відіграє бажання познайомитися з життям країни досліджуваної мови, з її географією, історією, побутом. Важливим є і той фактор, що інтернаціоналізація всіх аспектів життя суспільства, зміна політики держави дає можливість наочно познайомитися з країною, мова якої вивчається, відвідати її чи як турист, чи пройшовши там стажування, навчальний курс, беручи участь в численних міжнародних освітніх програмах.
Дійсно, іноземна мова робить значний внесок у розширення загальноосвітнього кругозору студентів. Іноземна мова стикається з багатьма дисциплінами і, перш за все, відкриває студентам шлях до додаткових знань з інших предметів. Тому важливо так побудувати навчання, щоб студенти оволодівали умінням користуватися іноземною мовою для поповнення своїх знань з цих предметів.
Велика кількість різних факторів, що впливають на навчання іноземних мов, їхній взаємозв'язок і взаємозумовленість приводить до об'єктивної необхідності розглядати навчання іноземної мови як складну систему, що вимагає більш повного виявлення цих факторів і послідовного їхнього обліку. Оволодіння іноземною мовою як засобом спілкування повинне дати студентам безпосередній доступ до культури інших народів, забезпечити в процесі навчання діалог культур, сприяти вихованню, всебічному розвитку школярів, підвищувати якість підготовки їхньої діяльності в різних сферах життя – у побутовій, соціально-культурній і т.д. Володіння іноземною мовою відкриває більш широкі можливості для науково-технічного прогресу, тобто тут мова йде про підвищення результативності навчання іноземній мові
Отже, використання лінгвокраїнознавчої інформації під час вивчення німецької мови сприяє свідомому засвоєнню матеріалу, створенню позитивної мотивації, забезпечує підвищення пізнавальної активності школярів, усвідомлення цінності німецької мови як предмета, стимулює самостійну роботу над мовою, розвиває мислення, мовну кмітливість студентів, здатність порівнювати і зіставляти, здійснює морально-етичне виховання студентів, сприяє розширенню загального кругозору студентів, усвідомленню насамперед цінності культури свого народу, її внеску у світову культуру.

Список літератури
1. Гурмаза В.В. Роль міжкультурного аспекту у викладанні іноземної мови //Підвищення рівня науково-дослідної діяльності обдарованої молоді: наук.-практ. семінар: квіт. 2007р.: тези доп. –Миколаїв: МДАУ, 2007. -C.32-33.
2. Мишко С.А. Лінгвокраїнознавчий аспект у вивченні іноземної мови як чинник розвиваючого навчання. – К.: Вища школа, 2002. – 153 с.
3. Попроцька О. Лінгвокраїнознавчий підхід до вивчення іноземної мови у вітчизняній школі / О.В. Попроцька. // Вісник ЛНУ ім. Т.Шевченка. № 9 (220) Ч. ІІІ. 2011р . С. 111 - 114.
4. Резнік Н. В. Основні аспекти полікультурного виховання в процесі вивчення іноземної мови в ВУЗі / Н. В. Резнік. // Вісник Луганського національного університету ім. Т. Шевченка. № 6. – 2011р. С. 25 - 28
5. Сичова Ю. Роль країнознавчого матеріалу у активізації пізнавальної діяльності учнів / Ю. Сичова, Л. Кибенко. // Наука і освіта. – 2009. – № 4. – С. 93 – 94.

Admin
Admin

Кількість повідомлень : 205
Дата реєстрації : 20.02.2017

Переглянути профіль користувача http://rbl3d.ukrainianforum.net

На початок Донизу

На початок


 
Права доступу до цього форуму
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі