Фурсов І.С.ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ НА ЗАНЯТТЯХ З ХІМІЇ У ВНЗ І-ІІ РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ

Донизу

Фурсов І.С.ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ НА ЗАНЯТТЯХ З ХІМІЇ У ВНЗ І-ІІ РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ

Створювати по Admin на тему Пн Лют 20, 2017 12:31 pm

ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ НА ЗАНЯТТЯХ З ХІМІЇ У ВНЗ І-ІІ РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ

Одне з актуальних завдань сучасної освіти – пошук оптимальних шляхів зацікавлення дітей навчанням, підвищення їхньої розумової активності, спонукання до творчості, виховання студента як життєво й соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях, вироблення вмінь практичного і творчого застосування набутих знань. Це означає, що наставник має орієнтуватися на використання таких педагогічних технологій, з допомогою яких не просто поповнювалися б знання й уміння з навчального предмета, а й розвивалися такі якості як пізнавальна активність, самостійність, уміння творчо виконувати завдання. [1]
Використання елементів інтерактивного навчання в українській школі вперше було запропоновано А. Рівіном у 1918 році, подальшій розробці інтерактивного навчання присвячені праці В. Сухомлинського, творчість вчителів-новаторів 70-80 рр. XX ст. Ш. Амонашвілі, Є. Ільїна, С. Лисенкової, В. Шаталова та ін., у теорії розвивального навчання[2]. Інтерактивні технології навчання розглядали С. Архипова, С. Крамаренко, С. Панченков, Л. Пироженко, О. Пометун, Т. Ремех [3].
Інтерактивне навчання – це навчання, яке відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учасників навчального процесу[4]. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень і вчитель є рівноправними суб’єктами навчального процесу, розуміють, що вони роблять. Безпосередньо, сама організація інтерактивного навчання передбачає моделювання різноманітних життєвих ситуацій, спільне вирішення проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації, використання рольових ігор. Усі інтерактивні технології поділяються на чотири групи: фронтальні технології, технології колективно-групового навчання, ситуативного навчання та навчання у дискусії [4]. Серед інтерактивних методів широко використовуються такі як: мозковий штурм, мікрофон, коло ідей, робота в малих групах, займи позицію, пресс-метод, акваріум, подорож рольові ігри та інші[2].
Для чіткого розуміння важливості інтерактивного навчання педагоги порівнюють його з відомими та раніше пасивним й активним навчанням [1]. Якщо пасивне навчання – це репродуктивний метод, це вимога слухати та дивитись, активне – це безпосередня участь дитини у викладі матеріалу, то інтерактивне – це рівноправна взаємодія вчителя й учня. Якщо порівняти ці моделі, то можна зробити висновки про те, що за наявності певних недоліків остання модель досить ефективна.
Інтерактивні методи мають за мету створити комфортні умови навчання, за яких кожен студент відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.
Застосування інтерактивних технологій при вивченні хімії спрямовано на вдосконалення сучасних технологій навчання. Вони вносять у відомі методи навчання специфічність за рахунок посилення дослідних, інформаційно-пошукових і аналітичних методів роботи з інформацією. Використання засобів інтерактивних технологій розширює стандартні методи навчання.
Заняття мають захоплювати студентів, будити в них інтерес та мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям. Ефективність і сила впливу на емоції і свідомість значною мірою залежить від умінь та стилю роботи наставника.
Застосування педагогом інтерактивних технологій навчання змінює звичну для студентів ситуацію навчання, характер його діяльності, ставить його в іншу позицію: студент стає активним учасником навчання[3].
На практиці буває важко визначити чіткі межі між різними методами навчання: вони перетинаються, доповнюють один одного, складаються в комплексний "пакет", систему прийомів, за допомогою яких педагог і учні реалізують поставлені цілі.
У процесі навчання найбільш доцільне використання, в першу чергу, тих методів, при яких[2]:
• в студентів розвивається бажання до творчої, продуктивної праці;
• студенти прагнуть до активних дій, досягають успіхів і мотивують власну поведінку;
• відпрацьовуються моделі поведінки, необхідні для успішної професійної чи підприємницької діяльності.
Цим вимогам найбільш відповідають інтерактивні та інформаційно-комунікаційні методи навчання.
Набагато важливіше навчити, ніж просто розповісти. Процес навчання не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову студента. Він потребує напруженої розумової роботи дитини і її власної активної участі в цьому процесі.
На заняттях з хімії для розвитку різноманітних навичок учнів, критичного мислення, підтримання цікавості до предмету та формування у них різноманітних компетенцій ми вважаємо за доцільне використання наступних інтерактивних методів та прийомів навчання[1,4]:
Уроки ділової гри. Гра є одним із ефективних способів активізації пізнавальної діяльності. Гра сприяє розвитку мислення, волі, емоцій, навчальних інтересів учнів. К.Д. Ушинський стверджував, що для дитини гра – це дійсність, і дійсність значно цікавіша, ніж та, яка її оточує. Цікава вона тому, що зрозуміла, а зрозуміла тому, що частково є її власним творінням. Рольова гра є найбільш ефективним засобом організації проблемного навчання. Саме активна, дійова позиція учня на занятті допомагає максимально засвоїти та використовувати знання, стимулювати розвиток мислення та уяви, викликати зацікавленість та позитивне ставлення до навчання.
На заняттях з хімії застосовують ігри "суд над хімічними елементами або речовинами", гра у фізиків і хіміків, на якій учні діляться на 2 групи і визначають і обговорюють відповідно фізичні і хімічні властивості речовин, хімічне доміно (співставлення назв і формул сполук) та ін.
Мозковий штурм – це ефективний метод колективного обговорення, пошуку рішень шляхом вільного висловлювання думок усіх учасників. Як показує практика, шляхом «мозкового штурму» всього за кілька хвилин можна визначити десятки ідей. На занятті називаємо тему дискусії й запрошуємо студентів взяти участь у її обговоренні шляхом штурму.
Залучати до роботи всіх студентів допомагає метод «Мікрофон».
Мікрофон. Метод мікрофон – це різновид групового обговорення певної проблеми, що дає можливість кожному висловитися у порядку черги, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку. Часто ми використовуємо метод мікрофон у дидактичних іграх "Закінчи речення", "Ланцюжок" тощо. Наприклад ланцюжок класів хімічних речовин, один учень називає будь-яку сполуку, інший одразу за ним повинен назвати речовину, яку можна за одну реакцію отримати з попередньої.
На основі цього методу ми вчимо дітей дотримуватися певних правил:
• говорити лише тоді, коли отримуєш уявний мікрофон;
• говорити швидко і стисло;
• не оцінювати висловлювання товаришів.
Робота в малих групах передбачає виконання завдань в малих групах або парах. Ця форма організації корисна для формування навичок участі в дискусії. Більшості студентів легше висловитися в невеликій групі, до того ж цей метод дає можливість заощадити час, бо відпадає потреба вислуховувати кожну дитину у великій групі. Заняття в малих групах дає змогу набути навичок, необхідних для спілкування та співпраці. Дискусії малими групами стимулюють роботу в команді, розвивають почуття терпимості та поваги до думки інших. Формуємо невеликі групи (5 – 7 осіб), об’єднуємо їх різними способами, але найчастіше об’єднуємо із сусідом або сусідкою по парті.
Ще одна форма групової роботи, яка подобається студентам, "один проти одного" коли кожна пара готує завдання для іншої пари. Під час вивчення теми «Генетичний зв’язок неорганічних речовин» можна запропонувати одній групі скласти ланцюжок реакцій для іншої групи із запропонованого набору речовин (Mg, MgO, Mg(OH)2, MgCl2) або (S, SО2, SО3, H2SO4, СаSО4), після чого групи, одержавши генетичний ланцюжок, повинні написати рівняння реакцій.
Займи позицію. Цей метод допомагає вести обговорення дискусійного питання в групі. Використовуємо його з метою надання студентам можливості висловитися та попрактикуватися в навичках спілкування. Після оголошення дискусійного питання чи тези "кислота – шкідлива речовина" звертаємося до студентів із завданням – зайняти певну позицію щодо дискусійного питання: так, ні або не визначився. Пропонуємо залежно від зайнятих позицій зібратися біля таблиць, які розвішані на стінах у аудиторії. Просимо студентів обґрунтувати свою позицію.
Метод Прес використовують у випадках, коли виникають суперечливі думки з певної проблеми і потрібно зайняти й аргументувати чітко визначену позицію щодо суспільної проблеми, яка обговорюється. Метод надає можливість навчитися аргументовано, в чіткій і стислій формі формулювати та висловлювати свою думку з дискусійного питання.
Ажурна пилка. Технологія використовується для створення на занятті ситуації, яка дає змогу студентам працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Цей метод заохочує студентів допомагати один одному вчитися навчаючи. Наприклад, під час проведення заняття на тему: «Розчини», використовується цей метод таким чином.
І етап: студенти об’єднуються у чотири групи. Кожен отримує кружечок певного кольору. Кожна група отримує свою частину інформації, опрацьовує її та робить опорний конспект. Група І – "Поняття розчину", Група ІІ – "Способи приготування розчинів", Група ІІІ – "Теорія електролітичної дисоціації", Група ІV – «Використання розчинів у побуті та промисловості».
ІІ етап: студенти об’єднуються в експертні групи таким чином, щоб до групи входили студенти, які мають певний колір. Кожен учасник інформує решту про діяльність своєї домашньої групи. Набуту інформацію студенти записують у зошит у вигляді опорного конспекту.
ІІІ етап: кожен студент повертається до своєї домашньої групи з повною інформацією. Інформація коригується та узагальнюється.
Метод розв'язання проблем або дерево рішень містить декілька етапів. Спочатку треба обрати проблему, яка не має однозначного розв'язання (ситуації з життя, епізоди казок), скажімо: "Як утилізувати хімічні відходи с/г?". Потім розглядаємо схему – "дерево рішень", у якій стовбур дерева – квадрат позначає цю проблему, гілки – прямі лінії – шляхи її розв'язання, а листочки – кружечки – її рішення. Пропонуємо студентам, розбившись на підгрупи і спілкуючись між собою, знайти рішення обраної проблеми. Студенти, досягнувши взаємної домовленості шляхом обговорення, знаходять своє рішення і малюють його на аркуші паперу: спалити, закопати, переробити хімічно чи фізично, зменшити обсяги забруднень тощо. Після цього кожна підгрупа розміщує свій малюнок на дереві рішень і презентує його. Треба вислуховувати кожного, хто хоче висловитись. Оцінюємо діяльність студентів лише позитивно. При оцінюванні ми не вживаємо слово правильно, а кажемо: цікаво, незвичайно, добре, чудово, оригінально, що стимулює дітей до подальших висловлювань[2].
Ігрові методи. Загальновідомо, що ігри допомагають дітям упоратися з величезним потоком інформації, яка необхідна для уміння орієнтуватися у навколишньому світі. Особливу увагу приділяємо іграм, які спрямовані на розвиток зв’язного мовлення, формування вмінь комунікативної діяльності у цілому та за допомогою невербальних засобів зокрема.
Гра. Ланцюжок. Перший студент називає елемент, речовину, другий – його (її) властивості, третій – нову речовину з тими самими властивостями. Наприклад: Сульфідна кислота; кислота, слаба, не взаємодіє з металами після (Н2), неорганічна кислота, сульфітна кислота.
Знайди помилку! Викладач дає студентам певний матеріал і просить зайти у викладі помилки (можна навіть вказати їх кількість). Звичайно, серед таких помилок є 2-3 очевидні, ще 2-3 типові, інші помилки малопомітні. І тільки одну помилку може виявити навіть не кожен спеціаліст. Знайдення такої помилки може означати справді глибоке знання предмета[2].
Рекламна пауза. Для узагальнення і систематизації знань за кожною темою можна дати студентам завдання виготовити рекламний щит, буклет, афішу, листівку тощо. Наприклад, прорекламуйте добриво Аміачну селітру, сульфатну кислоту, вкажіть її переваги над іншими подібними речовинами.
Вірю – не вірю. Викладач складає опитувальник і зачитує його. Кожне запитання починається словами: "Чи вірите ви, що …?". Студенти мають або погодитись з твердженням або ні. Приклад: чи вірите ви, що розведена хлоридна кислота не взаємодіє з Аргентумом? Чи вірите ви, що мило роблять із жирів?
Ці та багато інших інтерактивних методів допомагають викладачу в педагогічній діяльності. Не на всіх заняттях ми повинні використати такі форми діяльності. Найголовніше, щоб за допомогою інтерактивного в поєднанні з традиційним навчанням була створена така атмосфера у групі, яка б сприяла співробітництву, розумінню і доброзичливості й підвищувала інтерес студентів до предмета, посилювала у них прагнення здобувати знання самостійно, використовуючи викладача як консультанта і організатора цього процесу. Інтерактивна модель навчання дає можливість створювати комфортні умови для навчання, за яких кожен студент відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.
Таким чином, використання інтерактивних та інформаційно-комунікативних методів навчання дає чудову можливість для гармонійного розвитку особистості, розширення її світогляду, ґрунтовного засвоєння знань, умінь і навичок, а також дає змогу розвиватися викладачеві, змушує його кожного разу придумувати щось нове, зацікавлювати студентів та розвивати їхні здібності різноманітними вправами і завданнями. Інтерактивні методи дають можливість перетворити студента із статичного слухача на активного учасника подій в аудиторії, мати свою роль і активно виконувати її, розуміти свою важливість на занятті і у житті взагалі.

Список використаних джерел
1. Єльникова О. Інтерактивні методи навчання, їх місце у класифікації педагогічних інновацій / О. Єльникова // Імідж сучасного педагога. – 2001. – №3-4. – С. 73–75.
2. Кашлев С.С. Интерактивные методы обучения: [учебно-методическое пособие] / С.С.Кашлев. – Минск: ТетраСистемс, 2013. – 224 с.
3. Пометун О.І. Інтерактивні технології навчання / О.І. Пометун, Л.В. Пироженко // Відкритий урок. – 2003. – №3–4. – С. 19–31.
4. Селевко Г.К. Энциклопедия образовательных технологий: В 2 т. / Г.К. Селевко. – Т.1. – М.: НИИ Школьных технологий, 2006. – 816 с.; Т. 2. – 816 с.

Admin
Admin

Кількість повідомлень : 205
Дата реєстрації : 20.02.2017

Переглянути профіль користувача http://rbl3d.ukrainianforum.net

На початок Донизу

На початок


 
Права доступу до цього форуму
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі