Чуєнко Б.В. МОВНІ РЕФОРМИ НА ШЛЯХУ ДО ЄВРОСОЮЗУ

Донизу

Чуєнко Б.В. МОВНІ РЕФОРМИ НА ШЛЯХУ ДО ЄВРОСОЮЗУ

Створювати по Admin на тему Пн Лют 20, 2017 12:58 pm

МОВНІ РЕФОРМИ НА ШЛЯХУ ДО ЄВРОСОЮЗУ

Що означає для будь-якого народу мова? Це першооснова існування нації. Це те, без чого жоден народ не міг би утвердити своє незалежне становище, надати доказ того, що він вільний чи заслуговує на свободу. І вільний не обов’язково в політичному аспекті, а більше в духовному. Нація без мови – не нація. Протягом тисячоліть досвід людства переконливо доводить, що мова об’єднує народи в нації та зміцнює державу. Мова є основним фактором культурної ідентичності.
Сучасна молодь – майбутнє нашої держави – повинна пам’ятати, що збереження рідної мови, як говорив О. Гончар: « …справа честі всіх нас: і старших, і молодших. Це природний обов’язок перед незалежною, вільною Україною». Тому проблема культури мовлення в сучасний період розвитку нашої країни є актуальною й суттєвою. Аби поважати себе та свою державу, яка невпинно крокує до ЄС, ми – молоде покоління – повинні вдосконалювати особисту культуру мовлення, виробляти стійкі навички мовленнєвого самоконтролю.
У 1999 році Верховна Рада прийняла Закон «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин», метою якого був захист і розвиток історичних регіональних мов і мов національних меншин. Більшість експертів уважають, що до прийняття зазначеного акта не було проведено ґрунтовного аналізу ситуації мовної політики в Україні та обґрунтування доцільності захисту тієї чи іншої мови. Оскільки в Україні не ведеться кадастр мов, то достеменно не відомо, скільки мов функціонує на її території, і на які з них мав би реально поширюватися захист Хартії.
Інакше кажучи, правлячі верстви населення України своїми діями знищують мову, спотворюють її, не прагнуть удосконалювати. Загальний низький рівень мовної культури в багатьох публічних людей, особливо в політиків, свідчить про те, що вони неосвічені в мовному плані; не читають ні художньої, ні наукової літератури, зокрема історичних чи філософських монографій. Проводити наукові конференції задля закликів «Любіть та розвивайте українську мову!» – марно втрачати час.
Протягом останніх років представники державного керівництва активно прагнуть вступити до Європейського Союзу. Та чи все так добре з культурою мовлення в Європі? У європейських країнах молодь також ламає рідну мову. Сленг, лайка, слова-паразити – це все присутнє і в їхньому спілкуванні. Вільне пересування по території «шенгену» приносить в мови етнічних груп – іншомовні, чужі для них слова, що також спотворює спілкування. Ураховуючи все це, Парламентська асамблея видала рекомендацію щодо культурного виміру мовлення в Європі, тобто заходи для поліпшення мовлення на території союзу. Одними з основних пунктів рекомендації є застосування ЗМІ. На відміну від України, на території ЄС, ЗМІ надають велике значення в плані впливу на культуру мови народу.
Крім того, ЄС проводить безліч заходів. Мовна політика Європейського Союзу свідчить про надзвичайну важливість вивчення мов в інтеграційних процесах. Зростання ваги мовної політики позначилося й на структурі Єврокомісії. Якщо раніше вона перебувала у сфері відповідальності комісара ЄС із освіти, тренінгів, культури та мультилінгвізму, то 1 січня 2007 року створено окрему посаду комісара ЄС з мультилінгвізму. Зараз її обіймає Леонар Орбан з Румунії. Він очолює генеральний директорат Єврокомісії з письмових перекладів, генеральний директорат з усних перекладів та офіційних публікацій Європейських спільнот.
Декларується, що мета мовної політики ЄС – збереження мовної різноманітності спільноти та сприяння оволодінню громадянами ЄС іноземними мовами.
Тож чому, якщо Україна прагне вступити до ЄС, не можна використати дії для поліпшення мовлення, за прикладом західної сусідки?
Європейський Союз заснований на принципах різноманітності культур, звичаїв та вірувань, що включає також мови. На континенті, де спілкуються такою великою кількістю мов, це природно. Тому не дивно, що девіз ЄС – «єдність в різноманітності». Проте в епоху глобалізації лінгвістична різноманітність стала більш очевидною через зростання контактів з іноземцями: люди змушені розмовляти нерідними мовами, тому й постає проблема сприйняття та певним чином регулювання взаємодії в мультилінгвальному та мультикультурному середовищі.
Очевидно, в Україні мовна політика має проводитися саме з огляду на перспективу євроінтеграції. Адже стати повноправним членом Об’єднаної Європи наша держава зможе за двох умов. По-перше, коли в українських громадян буде доступ до документації та інформації про ЄС. Тому, як і в Європейському Союзі, у нашій державі має реалізовуватися відповідна політика у сфері перекладів. Уже давно назріла потреба у створенні потужного центру перекладів європейської документації. По-друге, має реалізовуватися ідентична європейській політика навчання іноземних мов, оскільки важко уявити себе членом спільноти, з якою не можеш розмовляти однією мовою. Інтеграції України в Європейський Союз сприятимуть шляхи реалізації мовної політики ЄС.
Якщо Україна має брати приклад з мовної політики ЄС – вводити інші мови, відкрито агітувати до вивчення й запровадження в громадянське життя мов меншин, вона автоматично знищує державну українську мову. Інакше кажучи, уступивши до ЄС, Україна послабить позицію державної мови, але в нашій країні економічне становище все ж важливіше за мовну культуру.
Україна, ставши незалежною державою та прагнучи до вступу в ЄС, мусить турбуватися не лише про економіку, виробничу галузь, політичну сферу, а й, насамперед, про культуру мови своїх громадян. Оскільки мова – це показник мислення, інструмент розв’язання економічних і виробничих питань. Саме від чистоти мови залежить, наскільки точно вашу думку зрозуміє опонент. Вироблення культури мови починається ще з дитинства. З раннього дитинства й до глибокої старості людина невіддільно пов’язана з мовою. Це єдине знаряддя, що вивищує людину над світом, робить її нездоланною в пошуках істини. Кожен день дає нам урок пізнання. І завжди і скрізь наш учитель – мова!
Список використаних джерел
1. http://www.forumn.kiev.ua.
2. Макаренко Є.А. Європейська інформаційна політика: монографія / Макаренко Є.А. – К.: Наша культура і наука, 2000. – 368 с.
3. http://www.shevchenko.org.

Admin
Admin

Кількість повідомлень : 205
Дата реєстрації : 20.02.2017

Переглянути профіль користувача http://rbl3d.ukrainianforum.net

На початок Донизу

На початок


 
Права доступу до цього форуму
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі