Дяченко В.Б. НАВЧАННЯ МОНОЛОГІЧНОМУ МОВЛЕННЮ НА ЗАНЯТТЯХ З НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

Донизу

Дяченко В.Б. НАВЧАННЯ МОНОЛОГІЧНОМУ МОВЛЕННЮ НА ЗАНЯТТЯХ З НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

Створювати по Admin на тему Пн Лют 20, 2017 12:59 pm

НАВЧАННЯ МОНОЛОГІЧНОМУ МОВЛЕННЮ НА ЗАНЯТТЯХ З НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

Програма з іноземної мови для вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації передбачає удосконалення вмінь та навичок студентів у всіх видах мовленнєвої діяльності, в тому числі і монологічному мовленні. Надзвичайна увага приділяється розвитку комунікативних умінь та оволодіння навичками підготовленого чи непідготовленого усного мовлення німецькою мовою. В результаті вивчення дисципліни “ Німецька мова ” студент повинен знати: розмовні штампи і моделі спілкування; лінгвокраїнознавчі реалії Німеччини; граматику і лексику в межах граматичного і лексичного мінімуму. Студент повинен вміти: читати, розуміти та перекладати оригінальні тексти ; вести бесіди; правильно вибирати мовні засоби під час спілкування в залежності від ситуації та особистості співрозмовника.
Я хотіла б зупинитися , зокрема, на монологічному мовленні. Одним з основних завдань навчання монологічного мовлення є розвиток навичок усної мови. Уміння розуміти усну мову та висловлювати нею свої думки є необхідним для багатьох людей; це зумовлюється дедалі ширшими політичними, економічними, культурними зв’зками між нашою країною та багатьма країнами світу.
Монологічному мовленню властиві такі риси:
1. Однонаправленість.
2. Зв’язність.
3. Тематичність
4. Контекстуальність.
5. Відносно безперервний спосіб мовлення
6. Послідовність і логічність.
Монолог — це безпосередньо спрямований до співрозмовника чи аудиторії організований вид усного мовлення, який передбачає висловлювання однієї особи. Монологічне мовлення - це мова однієї особи, яка висловлює свої думки, наміри, тощо. Метою навчання монологічному мовленню є формування умінь для комунікативно-мотивованого, логічного і послідовного викладення своїх думок в усній формі. За допомогою монологічне мовлення будь-яка особа доводить свої думки до слухача, самостійно обираючи структуру і мовні зразки.
Як відомо, монологічне мовлення має чимало комунікативних функцій. На мою думку, для студентів найбільш прийнятною є інформативна функція монологічного мовлення. Вона вимагає від студента вміння логічно і послідовно викладати свої думки, висловлювати їх в ясній і виразній формі. При оволодінні монологічним мовленням іноземною мовою ці труднощі значно ускладнюються тим, що студенти не володіють вільно мовними засобами, які необхідні для вираження думки. Як правило, використовується текст або інші опори. Виходячи з комунікативної мети, базовий рівень навчання іноземної мови передбачає оволодіння студентами такими типами монологу:
1) коротке повідомлення,
2) розповідь,
3) опис,
4) розмірковування/переконання.

На практичних заняттях з німецької мови студенти найчастіше використовують монолог-повідомлення. Зупинюсь на такій темі, як «Навчальні заклади Німеччини». Згідно методики навчання іноземних мов виділяють три етапи формування монологічних умінь. Завдання першого етапу зводяться до того, щоб міцно засвоїти й закріпити мовний матеріал до теми; навчитися висловлювати на його основі одну завершену думку; об'єднувати 2-3 фрази. Завдання другого етапу полягає у тому, щоб навчити студентів переходити від одного мовленнєвого зразка до іншого, дотримуючись при цьому логічного зв'язку речень згідно з вивченою темою. Кожне наступне речення повинно доповнювати, розкривати або уточнювати думку, висловлену у першій фразі. Головне завдання третього етапу - навчити студентів створювати монологічні висловлювання текстового рівня. До опрацювання розгорнутих висловлювань студенти приступають тільки тоді, коли засвоять у вправах мовний матеріал в обсязі, потрібному для організації монологічних висловлювань, побудованих на різних граматичних структурах. Монологічні висловлювання, більші за обсягом, студенти засвоюють на просунутому етапі, коли для цього вже нагромаджено значний мовний матеріал і вони уміють вільно користуватися ним в усній формі. Це дозволяє приділити всю увагу логічній послідовності фраз під час висловлювання своє думки англійською мовою
Надзвичайно важливим під час навчання усного монологічного мовлення є відбір мовленнєвого матеріалу для вправ, спрямованих на формування і розвиток навичок та вмінь мовлення. Як додатковий матеріал я використовую тексти із журналу «Deutschland», бо саме текст слугує основою усного монологічного мовленнєвого висловлювання, а саме монологу-повідомлення. Монолог-повідомлення має на меті виділити головну інформацію з тексту і коротко викласти зміст. Базовим текстом для навчання монологічному мовленню з даної теми є текст «Universität Heidelberg».

HEIDELBERG
Ruprecht-Karls-Universität
Heidelberg
Keine deutsche Hochschule ist weltweit so bekannt wie die Ruprecht-Karls-Universität in Heidelberg. Mit ihrer herausragenden Forschung und Lehre spielt sie in der internationalen Champions League der Universitäten auf den vordersten Platzen. Traditionell stark in den Geisteswissenschaften steht die Universität zum Beispiel beim Hochschulranking des Centrums für Hochschulentwicklung heute auch in naturwissenschaftlichen Fächern wie Physik an der Spitze. Vor allem aber in der Humanmedizin genießt Heidelberg einen ausgezeichneten Ruf. Hier liegen auch viele Forschungsschwerpunkte der Universitäten wie die Molekularbiologie und die Krebsforschung. Gleichzeitig ist der Name Heidelberg seit Jahrhunderten ein Synonym für Studentenleben, Romantik und Lebensart. Dieses Flair zieht nicht nur über 26 000 Studierende an den Neckar, sondern auch Spitzenforscher aus aller Welt. Bisher gingen sieben Nobelpreise an die mit 618 Jahren älteste deutsche Universität. Die Auszeichnungen erhielten unter anderem Georg Wittig, Bert Sakmann, Walter Bothe und Hans Jensen. Viele Namen der deutschen Geistes- und Forschungselite sind mit der traditionsreichen Hochschule verbunden: Max Weber, Robert Bunsen, Georg Friedrich Hegel - sie alle lehrten in Heidelberg. Dass die Universität in Sachen Forschung auch in Zukunft mit an der Spitze liegt, garantieren 16 Graduiertenkollegs – so viele wie an keiner anderen deutschen Hochschule.
Fakten: Studierende: 26 742 Fakultäten : 12
Professoren: 403 Gründungsjahr: 1386
Ausländische Studierende: 5578

1. Wie heißt und wo befindet sich eine Hochschule?
2. Wessen Namen trägt diese Hochschule?
3. Wann wurde diese Hochschule gegründet?
4. Wie viele Fakultäten hat sie?
5. Wie groß ist die Zahl der Studierenden?
6. Welche Fächer studieren hier die Studenten?
7. Welche berühmten Menschen lehrten oder studierten hier?

Студенти читають і самостійно перекладають цей текст. Одночасно вони здійснюють пошук необхідної інформації, тобто конкретні відповіді на запитання, які знаходяться після тексту. Таким чином, монологічне мовлення розвивається за допомогою вправи з опорою на читання. Відповіді на запитання є основою для монологу -повідомлення. Дану вправу на практичному заняття виконуємо фронтально. Після виконання даної вправи кожний студент отримує текст про певний навчальний заклад Німеччини із журналу «Deutschland» і самостійно готує монолог-повідомлення за аналогією. Наприклад, тексти із журналів «Deutschland»:
Text 1. FernUniversität Hagen
Die etwas andere Hochschule: Studieren ohne Seminare und Vorlesungen – die FernUniversität Hagen macht’s möglich. 1974 startete die einzige Fernuniversität im deutschsprachigen Raum ihr Angebot, Fachwissen in Form von Studienbriefen, Übungsaufgaben, CD-Roms oder per Internet alle zwei Wochen nach Hause zu liefern. 55000 Studierende nehmen die Möglichkeit wahr, höchst flexibel unter anderem Elektrotechnik, Mathematik oder Wirtschaftswissenschaften zu studieren. Die Studienabschlüsse – Diplom und Bachelor – entsprechen denen regulärer Unis. Die Studierenden sind aber nicht auf sich allein gestellt. Neben Kursbetreuern in Hagen sind Mentoren in europaweit 70 von der Hochschule eingerichteten Studienzentren für die Fernstudierenden da.
FAKTEN
Studierende: 55000 Fachbereiche: 6
Ausländische Studierende: 4170 Gründungsjahr: 1974
Professoren: 100 Studienzentren: 70

Text 2. Universität Göttingen
Die Georg-August-Universität im niedersächsischen Göttingen wurde im Jahre 1737 gegründet. Heute studieren in der kleinen Studentenstadt 24000 Studierende, darunter elf Prozent ausländische Jungakademiker, in 124 Fächern. Zum Angebot zählen auch junge Disziplinen wie Bioinformatik, molekulare Bio- und Neurowissenschaften. Seit der Hochschulgründung arbeiteten mehr als 40 Nobelpreisträger in Göttingen. Mit ihrem Zukunftskonzept „Göttingen. Tradition – Innovation – Autonomie“ setzt die Hochschule auf ihre Stärken als Forschungsuniversität mit Fächervielfalt, ihre Autonomie als Stiftungsuniversität und außeruniversitäre Forschungskooperationen – etwa mit fünf Max-Planck-Instituten, der Göttinger Akademie der Wissenschaften, dem Deutsche Primatenzentrum und der Außenstelle des Deutschen Zentrums für Luft- und Raumfahrt.
Wichtige Fakten auf einen Blick
Studenten: 24000 Studiengänge: 124
Professoren: 400 Fakultäten: 13
Gegründet: 1737
Таким чином, слід зазначити, що навчання монологічному іншомовному мовленню є складним процесом, який поряд із засвоєнням граматичного та лексичного матеріалу потребує також розвитку ситуативного та творчого мислення студентів.

Список літератури
1. Беспалова, Г.В. Особливості навчання монологічного мовлення на початковому етапі [Текст] / Г.В. Беспалова // Мова, історія, культура у лінгвокомунікативному просторі : збірка наукових праць / [упор. В. Б. Звагельський]. - Суми : Сумський державний університет, 2014. - Вип.І. - С. 12-16.
2.Гальскова Н.Д. Сучасна методика навчання іноземних мов. Посібник для вчителя. - М.: аркто, 2000, с. 143-149.
3. Журнал «Deutschland» №1, 2005. – С.50-57
4. Журнал «Deutschland» №1, 2008. – С.40-45
5. Ніколаєва С.Ю., Шерстюк О.М. Сучасні підходи до викладання іноземних мов. // Іноземні мови - 2002. - № 1. - с. 39 - 46


Admin
Admin

Кількість повідомлень : 205
Дата реєстрації : 20.02.2017

Переглянути профіль користувача http://rbl3d.ukrainianforum.net

На початок Донизу

На початок


 
Права доступу до цього форуму
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі