Куцевол О.П. СУЧАСНІ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ПІДХОДИ ПРИ ВИВЧЕННІ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ «СМАРТФОННОГО» ПОКОЛІННЯ

Донизу

Куцевол О.П. СУЧАСНІ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ПІДХОДИ ПРИ ВИВЧЕННІ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ «СМАРТФОННОГО» ПОКОЛІННЯ

Створювати по Admin на тему Вт Лют 21, 2017 7:23 am

СУЧАСНІ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ПІДХОДИ ПРИ ВИВЧЕННІ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ «СМАРТФОННОГО» ПОКОЛІННЯ

Сьогодення потребує від студентів уміння застосовувати в конкретному спілкуванні знання мови, навички роботи у групі, способи взаємодії з сучасними людьми та подіями, вправність у виконанні різних соціальних ролей. Людину, здатну легко адаптуватися в нових інформаційних умовах, слід творити нам.
Погодимося, підручник, дошка і крейда уже не можуть задовольнити потреби сучасного студента на занятті. Так, навчити, пишучи крейдою на дошці можна. А зацікавити?
Запитання: «Чи цікаво студентові на заняттях ? Чи хоче він відмовитися від спілкування в соцмережах і зануритися у світ української літератури? І взагалі чи не вважає, що література користі практичної не принесе і без неї можна обійтися?». Ці запитання не риторичні і мають невтішні відповіді.
Факт (прикрий, але факт): сучасний студент не хоче читати. Чому? Сам же й пояснює: нудно і бракує часу (крім «вашої» літератури і мови, є ще англійська, історія, фізика, алгебра... а ще потрібно мати і вільний час). Проте частина студентів намагається осмислити суть літературного процесу. Частина. А як навчити учня, який не бажає вчитися?
Нині студенти активно послуговуться новими пристроями , телефонами з доступом до інтернету. Зазвичай гаджети не сприяють активному навчанню, а, навпаки, відволікають від нього якщо викладач не контролює їх використання . За таких умов формувати комунікативну компетентність тільки на основі традиційних методів неможливо, тому у своїй роботі використовую інноваційні технології.
1. Сучасного студента зацікавити непросто. Спосіб розв’язання цієї проблеми я вбачаю у створенні на занятті ситуації подиву інтелектуального або емоційного шоку, у застосуванні провокації як прийомів, спрямованих на збудження активності студента, спонукання його висловити власну позицію (в усній чи письмовій формі).наприклад,

„ПЕДАГОГІЧНА ПРОВОКАЦІЯ”
Подаю групі категоричне твердження, що спонукає до дискусії.
Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні ?»
- Чіпка – жертва, його треба пожаліти…..
(А насправді Чіпка був злочинцем . Студенти починають мислити. І говорити про причини зовнішнього характеру, що ускладнювали шлях Чіпки. То його доля викликає неоднозначні думки)
Або актуалізація чуттєвого досвіду студентів:
Коли засумував за рідними, напиши листа. Коли на душі радісно,поділися з друзями. А коли захотілося додому, зателефонуй, відвідай рідну оселю.(Так розпочинаю заняття вивчення драми-феєрії «Лісова пісня», яку на чужині засумувавши за рідним Поліссям написала Леся )
Ці прийоми допомагають перебороти байдужість студента, вивести його на креативне сприймання навчального матеріалу.

2. ЛІТЕРАТУРНО- ДОСЛІДНИЦЬКІ ГРУПИ
Студенти об’єднуються у групи: «художники» та «аналітики». «Перші» вдома готують ілюстрації – образи-персонажі літературного твору, другі добирають цитати для їх характеристики. На занятті перегруповуються, щоб у кожній групі були й «художники» й «аналітики», що працювали вдома з однаковими образами. Кожна новоутворена група створює «епізод фільму»: під час аналізу студенти поступово склеюють ілюстрації, відповідні цитати, захищають роботу, представляють її. Таким чином вони краще засвоюють матеріал, глибше розуміють та аналізують текст, розвивають творчі й аналітичні навички. Водночас ця форма роботи уможливлює встановлення міжпредметних зв’язків.
3. Звичайно, «паперові ігри» теж можуть конкурувати з комп’ютерними в різних трансформаціях. Наприклад: „КУБУВАННЯ”
Використовуючи методики „Кубування», пропоную студентам відповісти на шість запитань різних типів, що стосуються теми. На кожному боці куба написано: „списати”, „порівняти”, „навести приклади”, „проаналізувати”, „довести”, „визначити своє ставлення до персонажа”. Кидаючи кубик, студент отримує своє завдання.
4. Ми усвідомлюємо, що сучасні діти звикли до яскравої візуалізації та комп’ютерних ігор. Йдеться не про те, щоб перетворити заняття не на комп’ютерну гру, а про запозичення деяких моментів, тим паче, що існує LearningApps.org. На сайті LearningApps.org викладач може скористатися вже готовою вправою/тестом онлайн (реєстрація не обов’язкова) чи за аналогією створити свою версію (потрібно зареєструватися).
5. Сучасний студент «озброєний» телефоном, планшетом тощо. Будь-який із цих ґаджетів оснащений камерою, яка читає QR-код (англ. quick response – швидкий відгук) – матричний код (двовимірний штрих-код). Основна перевага QR-коду – легке розпізнавання сканувальним обладнанням (а також фотокамерою мобільного телефона), що дає можливість переглядати матеріали в інтернеті, не набираючи на клавіатурі відповідного тексту, адреси.
Використовувати в навчально-виховному процесі, особливоті QR-коди, які містять винятки з правил, додатковий матеріал, екскурсії тощо. До речі, у закордонних підручниках і деяких українських поряд із навчальним матеріалом є такі коди, за допомогою яких можна, наприклад, здійснити віртуальну екскурсію до літературно-меморіального музею Лесі Українки в селі Колодяжне з метою урізноманітнення роботи на занятті.
Ті ж сучасні ґаджети стають засобом впливу й зацікавлення. Та хоч би яким модерним був пристрій, він лише дасть знання, але не виховає. Поміркуймо: в Інтернеті є інформація, до прикладу, про історію України, про її велич і трагедію. Та чи навчить вона патріотизму, духовності? Тож викладач своїм Словом – добрим, емоційним, піднесеним – робить усе для того, щоб її студенти були носіями високих моральних цінностей.
Мабуть, виникає питання: «Чому я обрала саме такий вид діяльності на заняттях української літератури?» Відповідь дуже легка.
По-перше, в наш час дуже важливо «розмовляти зі студентами однією мовою».
По-друге, підвищується рівень самоконтролю з боку студента, координація навчального процесу викладачем, налагоджується якісний контроль за діяльністю студентів.
По-третє, за браком періодики, таким чином( мережею Інтернет) можна підвищувати свій професійний рівень… Але все це при бажанні, що студенти хочуть вчитись…

Список використаних джерел
1. Бандура О. Шкільний підручник з української літератури / Олександра Бандура. – К.: Пед. думка, 2001. – 76 с.
2. Пасічник Є.А. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах : навч. посіб. для студ. вищих закладів освіти / Євген Андрійович Пасічник. – К.: Ленвіт, 2000. – 384 с.
3. Сидоренко В.В. Педагогічна майстерність учителя української мови і літератури в системі післядипломної освіти : акме-синергетичний аспект : термінологічний словник- довідник / автор-укладач В.В. Сидоренко. – Донецьк: Каштан, 2013. – 100 с.

Admin
Admin

Кількість повідомлень : 205
Дата реєстрації : 20.02.2017

Переглянути профіль користувача http://rbl3d.ukrainianforum.net

На початок Донизу

На початок

- Подібні теми

 
Права доступу до цього форуму
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі